розладнувати
РОЗЛА́ДНУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗЛАДНА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що.
1. Порушувати лад, належний порядок у розташуванні, пересуванні, дії і т. ін. кого-, чого-небудь.
Несподіваність нападу збила їх з пантелику, розладнала їхні ряди (Ю. Бедзик);
* Образно. Дати Марті кращу ділянку – це значить якоюсь мірою розладнати стрункі ряди людей, розхолодити їх енергію (І. Волошин).
2. Вносити незгоду, розлад у стосунки між ким-небудь.
Роки не зміцнили, а розладнали дружбу Петлюри з Пілсудським (М. Стельмах);
// Перешкоджати здійсненню чого-небудь.
Розладнати чиїсь плани, наміри.
3. Втрачати згоду, взаєморозуміння у стосунках з ким-небудь.
Йому хотілося сказати міцненьке слово, але втримався, бо не хотів розладнувати відносин з обласним начальством водного господарства (М. Чабанівський).
4. Порушувати нормальну діяльність, функціонування яких-небудь органів.
Розладнати нервову систему;
// Порушувати нормальне протікання яких-небудь процесів у живому організмі.
Під час багатьох захворювань, які розладнують діяльність всього організму, .. розладнуються вищі форми психічної діяльності (з навч. літ.).
5. Порушувати лад у звучанні (музичних інструментів і т. ін.).
Розладнати піаніно.
Словник української мови (СУМ-20)