розладнуватися
РОЗЛА́ДНУВАТИСЯ, ується, недок., РОЗЛАДНА́ТИСЯ, а́ється, док.
1. Втрачати лад, належний порядок у розташуванні, пересуванні, дії і т. ін., кого-, чого-небудь.
Один за одним почали охоплюватись полум'ям танки другої, третьої, п'ятої лави... Крицевий стрій розладнався (Іван Ле і О. Левада).
2. Ставати непридатним для використання внаслідок несправності окремих частин, деталей, вузлів і т. ін. (про машини, механізми, знаряддя, пристрої і т. ін.).
Чому трактор не в роботі? Виявляється, що не встиг він вийти в поле, як розладнався задній міст (з газ.).
3. Припинятися, перериватися у своєму ході, розвитку і т. ін.
Наша розмова невдовзі розладналася (С. Журахович);
// Не здійснюватися, не збуватися через якісь перешкоди.
Жека, схилившись на стіл, плакала. Хтозна чого? Може, від горя, що так нагло розладналося наступне весілля, а може, й від радості, що розладналося воно своєчасно (Ю. Збанацький).
4. Переставати нормально діяти, функціонувати (про які-небудь органи).
Він прокинувся вранці мокрий, як миша, шлунок у нього розладнався (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека);
// Переставати нормально відбуватися, протікати (про які-небудь процеси в живому організмі).
Під час гіпертонічної хвороби у корі головного мозку розладнується співвідношення між процесами збудження і гальмування (з наук.-попул. літ.).
5. Переставати звучати в лад; ставати розладнаним (у 5 знач.).
Розладнався спів;
* Образно. Розладнався був хлопець, щось там у нього не витанцювалось з Маячкою. Аж зажурився (Г. Коцюба).
Словник української мови (СУМ-20)