розламаний

РОЗЛА́МАНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до розлама́ти.

Та ось зостались, нарешті, позаду .. розламані снарядами цегляні будівлі колоній .. Ще вони димились, горіли, зникаючи за обрієм (О. Гончар);

Розламаний крюк із слідами зварювання лежав на довгій чорній залізній лаві (І. Сенченко).

2. у знач. прикм., перен. Який виснажився, знесилився від утоми, хвороби і т. ін.

Пан .. захопив пропасницю в дорозі, скупавшись десь у горах, приїхав розламаний і .. вклався спати в хаті (Леся Українка).

Значення в інших словниках

1. розламаний — розла́маний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. розламаний — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розламати. || розламано, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм., перен. Який виснажився, знесилився від утоми, хвороби і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розламаний — ВИ́СНАЖЕНИЙ (який виснажився, ослабів від утоми, недоїдання, хвороби тощо), ЗНЕСИ́ЛЕНИЙ, ЗМУ́ЧЕНИЙ, ОСЛА́БЛЕНИЙ, ОСЛА́БЛИЙ, ОСЛАБІ́ЛИЙ, ВИ́МУЧЕНИЙ, ЗАМУ́ЧЕНИЙ, АСТЕНІ́ЧНИЙ книжн.  Словник синонімів української мови
4. розламаний — Розла́маний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. розламаний — РОЗЛА́МАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до розлама́ти. Та ось зостались, нарешті, позаду.. розламані снарядами цегляні будівлі колоній..  Словник української мови в 11 томах