розламаний
розла́маний
-а, -е.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розламати.
|| розламано, безос. присудк. сл.
2》 у знач. прикм., перен. Який виснажився, знесилився від утоми, хвороби і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної української мовирозла́маний
-а, -е.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розламати.
|| розламано, безос. присудк. сл.
2》 у знач. прикм., перен. Який виснажився, знесилився від утоми, хвороби і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної української мови