розлапистий

РОЗЛА́ПИСТИЙ, а, е, розм., рідко.

1. Який має розложисте гілля, розкішну крону (про дерева); гіллястий, крислатий.

В земляних закапелках і на розлапистій хвої акуратно лежали гранати (М. Стельмах);

Швидко промайнули рівні, обсаджені розлапистими, ніби палаючими липами тихі вулички (В. Собко).

2. Незграбний, вайлуватий (про ходу, рухи).

Ця своєрідна, неповторна, легендарна постать [моряка] навіки ввійшла своєю хитливою, трохи розлапистою й незугарною ходою “морського вовка” в історію (із журн.).

Значення в інших словниках

1. розлапистий — розла́пистий прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. розлапистий — див. вайлуватий; розлогий  Словник синонімів Вусика
3. розлапистий — -а, -е, розм., рідко. 1》 Який має розложисте гілля, розкішну крону (про дерева); гіллястий, крислатий. 2》 Незграбний, вайлуватий (про ходу, рухи).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. розлапистий — ГІЛЛЯ́СТИЙ (який має густе або велике гілля), ГІЛЧА́СТИЙ, РОЗГІ́ЛЧАСТИЙ, ВІТЛА́СТИЙ, ВІТИ́СТИЙ рідше; КРИСЛА́ТИЙ, ШИРОКОВІ́ТИЙ, ШИРОКОГІЛЛЯ́СТИЙ, РОЗЛО́ГИЙ, РОЗЛО́ЖИСТИЙ, РОЗКИ́ДИСТИЙ, РОЗКИ́ДЧАСТИЙ, ШИРО́КИЙ, КРИЖА́СТИЙ, ШИРОКОГАЛУ́ЗИЙ...  Словник синонімів української мови
5. розлапистий — РОЗЛА́ПИСТИЙ, а, е, розм., рідко, 1. Який має розложисте гілля, розкішну крону (про дерева); гіллястий, крислатий. В земляних закапелках і на розлапистій хвої акуратно лежали гранати (Стельмах, Вел.  Словник української мови в 11 томах