розлапистий

РОЗЛА́ПИСТИЙ, а, е, розм., рідко,

1. Який має розложисте гілля, розкішну крону (про дерева); гіллястий, крислатий.

В земляних закапелках і на розлапистій хвої акуратно лежали гранати (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 777);

Швидко промайнули рівні, обсаджені розлапистими, ніби палаючими липами тихі вулички (Собко, Нам спокій.., 1959, 8).

2. Незграбний, вайлуватий (про ходу, рухи).

Ця своєрідна, неповторна, легендарна постать [моряка-більшовика] навіки ввійшла своєю хитливою, трохи розлапистою й незугарною ходою «морського вовка» в історію Великого Жовтня і громадянської війни (Вітч., 11, 1967, 174).

Значення в інших словниках

1. розлапистий — розла́пистий прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. розлапистий — див. вайлуватий; розлогий  Словник синонімів Вусика
3. розлапистий — -а, -е, розм., рідко. 1》 Який має розложисте гілля, розкішну крону (про дерева); гіллястий, крислатий. 2》 Незграбний, вайлуватий (про ходу, рухи).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. розлапистий — РОЗЛА́ПИСТИЙ, а, е, розм., рідко. 1. Який має розложисте гілля, розкішну крону (про дерева); гіллястий, крислатий. В земляних закапелках і на розлапистій хвої акуратно лежали гранати (М.  Словник української мови у 20 томах
5. розлапистий — ГІЛЛЯ́СТИЙ (який має густе або велике гілля), ГІЛЧА́СТИЙ, РОЗГІ́ЛЧАСТИЙ, ВІТЛА́СТИЙ, ВІТИ́СТИЙ рідше; КРИСЛА́ТИЙ, ШИРОКОВІ́ТИЙ, ШИРОКОГІЛЛЯ́СТИЙ, РОЗЛО́ГИЙ, РОЗЛО́ЖИСТИЙ, РОЗКИ́ДИСТИЙ, РОЗКИ́ДЧАСТИЙ, ШИРО́КИЙ, КРИЖА́СТИЙ, ШИРОКОГАЛУ́ЗИЙ...  Словник синонімів української мови