Словник української мови у 20 томах

розласуватися

РОЗЛА́СУВАТИСЯ, уюся, уєшся і рідко РОЗЛА́СИТИСЯ, а́шуся, а́сишся, док., розм.

Почати відчувати ще більше бажання поласувати чим-небудь.

Осавулиха випила один кухлик до дна і розласувалась: в неї аж губи злиплись од варенухи (Леся Українка);

Він голодний, та й я, як вечір побачив, то розласувався на вечерю. – Ану, Варко, давай там що єсть! (Б. Грінченко);

// на що, перен. Почати відчувати ще більше бажання, охоту до чого-небудь.

Тим часом хлопці, вчинивши одну штуку, розгулялись та розласувались на такі штуки (І. Нечуй-Левицький);

– Наталко! Стоїть між подругами, як і не чує. Теж, мабуть, на землю розласилась, витягнула за всіма шию туди, вперед (О. Гончар).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. розласуватися — розла́суватися дієслово доконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
  2. розласуватися — -уюся, -уєшся і рідко розласитися, -ашуся, -асишся, док., розм. Почати відчувати ще більше бажання ласувати чим-небудь. || на що, перен. Почати відчувати ще більше бажання, охоту до чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розласуватися — РОЗЛА́СУВАТИСЯ, уюся, уєшся і рідко РОЗЛА́СИТИСЯ, а́шуся, а́сишся, док., розм. Почати відчувати ще більше бажання ласувати чим-небудь; // на що, перен. Почати відчувати ще більше бажання, охоту до чого-небудь.  Словник української мови в 11 томах
  4. розласуватися — Розласуватися, -суюся, -єшся гл. Разлакомиться.  Словник української мови Грінченка