розласуватися
РОЗЛА́СУВАТИСЯ, уюся, уєшся і рідко РОЗЛА́СИТИСЯ, а́шуся, а́сишся, док., розм.
Почати відчувати ще більше бажання поласувати чим-небудь.
Осавулиха випила один кухлик до дна і розласувалась: в неї аж губи злиплись од варенухи (Леся Українка);
Він голодний, та й я, як вечір побачив, то розласувався на вечерю. – Ану, Варко, давай там що єсть! (Б. Грінченко);
// на що, перен. Почати відчувати ще більше бажання, охоту до чого-небудь.
Тим часом хлопці, вчинивши одну штуку, розгулялись та розласувались на такі штуки (І. Нечуй-Левицький);
– Наталко! Стоїть між подругами, як і не чує. Теж, мабуть, на землю розласилась, витягнула за всіма шию туди, вперед (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)