розлемішений
РОЗЛЕМІ́ШЕНИЙ, а, е, розм.
Розгрузлий, розмоклий (про дорогу, ґрунт і т. ін.).
Розлемішена дорога заджвакала [зачавкала] йому вслід, ніби за ним хтось гнався (О. Гончар);
Після погожих сонячних днів підуть нудні, обложні дощі .. І розлемішена, нікудишня дорога, і чорна, як смола, земля зливаються в якусь суцільну твань (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)