Словник української мови у 20 томах

розлемішений

РОЗЛЕМІ́ШЕНИЙ, а, е, розм.

Розгрузлий, розмоклий (про дорогу, ґрунт і т. ін.).

Розлемішена дорога заджвакала [зачавкала] йому вслід, ніби за ним хтось гнався (О. Гончар);

Після погожих сонячних днів підуть нудні, обложні дощі .. І розлемішена, нікудишня дорога, і чорна, як смола, земля зливаються в якусь суцільну твань (з газ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. розлемішений — розлемі́шений дієприкметник розм.  Орфографічний словник української мови
  2. розлемішений — -а, -е, розм. Розгрузлий, розмоклий (про дорогу, ґрунт і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розлемішений — РОЗЛЕМІ́ШЕНИЙ, а, е, розм. Розгрузлий, розмоклий (про дорогу, грунт і т. ін.). Розлемішена дорога заджвакала [зачавкала] йому вслід, ніби за ним хтось гнався (Гончар, Новели, 1954, 72); Після погожих сонячних днів підуть нудні, обложні дощі..  Словник української мови в 11 томах