розлого
РОЗЛО́ГО.
Присл. до розло́гий.
Розлого послалась Барвінкова Стінка, Колись запорозьке село (Я. Щоголів);
Ой барвіночку хрещатий, Де ти зріс розлого (Л. Забашта);
Скрипка свій веде смичок Розлого та поволеньки (А. Малишко);
Тече ріка, шумить ріка Велично і розлого (М. Рильський).
Словник української мови (СУМ-20)