розлогість
РОЗЛО́ГІСТЬ, гості, ж.
Властивість за знач. розло́гий.
Сталеве плетиво геометричних фігур вписалося в небо, в розлогість степу, стало новою ознакою полтавського пейзажу (І. Цюпа);
Де ви знайдете такий простір, таку могутню розлогість вулиць? І на кожному кроці бачите спогади, ступаєте ногами в сліди предків (В. Підмогильний);
У посушливих умовах розлогість куща корисна тим, що затінює ґрунт (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)