розлузувати

РОЗЛУ́ЗУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗЛУЗА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що.

Лузаючи, очищати (насіння, горіхи і т. ін.) від лушпиння, шкаралупи.

Три роки тому, недоглянуте мамою, дитя випило півбанки каустичної соди. Хлоп'я зовсім не знає смаку хрумкої шкоринки, зуби його не врізалися в м'якуш яблука, не розлузували горіхів (Ю. Мушкетик);

* Образно. Не міг розгадати козака, не міг його розлузати. Ніби ж простак із простаків, .. а за тим чаїться сила, яку страшно розбуркати (Ю. Мушкетик).

Значення в інших словниках

1. розлузувати — розлу́зувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. розлузувати — -ую, -уєш, недок., розлузати, -аю, -аєш, док., перех. Лузаючи, очищати (насіння, горіхи і т. ін.) від лушпиння, шкаралупи.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розлузувати — ЛУЗА́ТИ (розгризаючи, видобувати зернятко насіння, горіхів і т. ін.), ЛУ́СКАТИ, РОЗЛУ́ЗУВАТИ. Любка стояла під віконцем. Лузала гарбузове насіння (В. Земляк); Марко побачив громадянина, що весело лузав горіхи (М.  Словник синонімів української мови
4. розлузувати — РОЗЛУ́ЗУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗЛУЗА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Лузаючи, очищати (насіння, горіхи і т. ін.) від лушпиння, шкаралупи.  Словник української мови в 11 томах