розлузувати
РОЗЛУ́ЗУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗЛУЗА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що.
Лузаючи, очищати (насіння, горіхи і т. ін.) від лушпиння, шкаралупи.
Три роки тому, недоглянуте мамою, дитя випило півбанки каустичної соди. Хлоп'я зовсім не знає смаку хрумкої шкоринки, зуби його не врізалися в м'якуш яблука, не розлузували горіхів (Ю. Мушкетик);
* Образно. Не міг розгадати козака, не міг його розлузати. Ніби ж простак із простаків, .. а за тим чаїться сила, яку страшно розбуркати (Ю. Мушкетик).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розлузувати — розлу́зувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- розлузувати — -ую, -уєш, недок., розлузати, -аю, -аєш, док., перех. Лузаючи, очищати (насіння, горіхи і т. ін.) від лушпиння, шкаралупи. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розлузувати — ЛУЗА́ТИ (розгризаючи, видобувати зернятко насіння, горіхів і т. ін.), ЛУ́СКАТИ, РОЗЛУ́ЗУВАТИ. Любка стояла під віконцем. Лузала гарбузове насіння (В. Земляк); Марко побачив громадянина, що весело лузав горіхи (М. Словник синонімів української мови
- розлузувати — РОЗЛУ́ЗУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗЛУЗА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Лузаючи, очищати (насіння, горіхи і т. ін.) від лушпиння, шкаралупи. Словник української мови в 11 томах