розлузувати
ЛУЗА́ТИ (розгризаючи, видобувати зернятко насіння, горіхів і т. ін.), ЛУ́СКАТИ, РОЗЛУ́ЗУВАТИ. Любка стояла під віконцем. Лузала гарбузове насіння (В. Земляк); Марко побачив громадянина, що весело лузав горіхи (М. Трублаїні); Савелій роздобув десь насіння і, сидячи на нарі, лускав його (А. Шиян).
ЛУ́ЩИТИ (обчищати від шкаралупи, лузги, лушпини тощо), ЗЛУ́ЩУВАТИ, ОБЛУ́ЩУВАТИ, ВИЛУ́ЩУВАТИ, ЛУЗА́ТИ, ТЕРЕБИ́ТИ, ВИЛУ́ЗУВАТИ, РОЗЛУ́ЗУВАТИ, РОЗЛУ́ЩУВАТИ, РОЗЛУ́СКУВАТИ, ВИЛУ́ПЛЮВАТИ, ОБЛУ́ПЛЮВАТИ, ОБДИРА́ТИ (картоплю від лушпини, яйце від шкаралупи тощо). — Док.: злу́щити, облу́щити, ви́лущити, ви́лузати, розлуза́ти, розлу́щити, розлу́скати, ви́лупти, облупи́ти, обде́рти, обідра́ти. Ярослав лущив горох, кидав під ноги крилате струччя (Ю. Мушкетик); Дід Козуряк старанно облущував ріпу (картоплю) (А. Турчинська); Старий Онопрій.. зривав колосок і вилущував зернятко, чи вже можна жати (І. Франко); Лузати квасолю; Павлик теребив у сінях квасолю (Б. Харчук); Насипає з банки перед Тонею мідій, .. сам їх розлущує і подає дівчині (О. Гончар); Картопля так збудливо пахне, що.. самі беретесь облуплювати шкурку (Є. Гуцало); Бере (Рафальський) ніж і обдирає помаранча (І. Кочерга). — Пор. 1. чи́стити.
Значення в інших словниках
- розлузувати — розлу́зувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- розлузувати — -ую, -уєш, недок., розлузати, -аю, -аєш, док., перех. Лузаючи, очищати (насіння, горіхи і т. ін.) від лушпиння, шкаралупи. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розлузувати — РОЗЛУ́ЗУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗЛУЗА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що. Лузаючи, очищати (насіння, горіхи і т. ін.) від лушпиння, шкаралупи. Три роки тому, недоглянуте мамою, дитя випило півбанки каустичної соди. Словник української мови у 20 томах
- розлузувати — РОЗЛУ́ЗУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗЛУЗА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Лузаючи, очищати (насіння, горіхи і т. ін.) від лушпиння, шкаралупи. Словник української мови в 11 томах