Словник української мови у 20 томах

розлютитися

РОЗЛЮТИ́ТИСЯ див. розлюто́вуватися¹.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. розлютитися — розлюти́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. розлютитися — див. сердитися  Словник синонімів Вусика
  3. розлютитися — [роз'л'утитиес'а] -л'учус'а, роуз'л'утиес':а/-л'утис':а, роуз'л'утиец':а/-л'утиц':а, роуз'л'утиемос'а/-л'утиемос'а, роуз'л'утиетеис'а/-л'утиетес'а, роуз'л'ут'ац':а/-л'ут'ац':а; нак. -л'утис'а, -л'ут'іц':а  Орфоепічний словник української мови
  4. розлютитися — див. розлютовуватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. розлютитися — I. ЛЮТУВА́ТИ (бути в стані крайнього роздратування, гніву; дуже сердитися); ЛЮТИ́ТИСЯ, ЛЮТУВА́ТИСЯ, РОЗЛЮТО́ВУВАТИСЯ, РОЗЛЮ́ЧУВАТИСЯ, РОЗ'Я́ТРЮВАТИСЯ, БІСНУВА́ТИСЯ, ЗВІРІ́ТИ, СКАЖЕНІ́ТИ, ШАЛЕНІ́ТИ, ШАЛІ́ТИ, РОЗ'ЯРЯ́ТИСЯ, НАВІЖЕНІ́ТИ, НАВІСНІ́ТИ...  Словник синонімів української мови
  6. розлютитися — РОЗЛЮТИ́ТИСЯ див. розлюто́вуватися.  Словник української мови в 11 томах