розлінований

РОЗЛІНО́ВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до розлінува́ти.

Щось старанно писав [чоловік] на великому аркуші паперу, розлінованому олівцем (О. Копиленко);

Коли Федько відповів на всі запитання чітко, як і належить у такій установі, лише тоді підсунули на край столу великий, розлінований чорним по вертикалі зошит (Є. Доломан);

// розліно́вано, безос. пред.

У неї є зошит, і в ньому кожну сторінку розліновано на рядки – це зошит для письма (О. Донченко);

// у знач. прикм.

Тиша й порядок, немов у розлінованому учнівському зошиті (П. Загребельний).

Значення в інших словниках

1. розлінований — розліно́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. розлінований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розлінувати. || розліновано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розлінований — РОЗЛІНО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розлінува́ти. Щось старанно писав [чоловік] на великому аркуші паперу, розлінованому олівцем (Коп., Земля.., 1957, 19); // розліно́вано, безос. присудк. сл.  Словник української мови в 11 томах