розлінований

РОЗЛІНО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розлінува́ти.

Щось старанно писав [чоловік] на великому аркуші паперу, розлінованому олівцем (Коп., Земля.., 1957, 19);

// розліно́вано, безос. присудк. сл.

У неї є зошит, і в ньому кожну сторінку розліновано на рядки — це зошит для письма (Донч., VI, 1957, 424).

Значення в інших словниках

1. розлінований — розліно́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. розлінований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розлінувати. || розліновано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розлінований — РОЗЛІНО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розлінува́ти. Щось старанно писав [чоловік] на великому аркуші паперу, розлінованому олівцем (О.  Словник української мови у 20 томах