розлічувати
РОЗЛІ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗЛІЧИ́ТИ, лічу́, лі́чиш, док., що і без прям. дод., заст.
Розраховувати.
Упросився й Пилип Притика до Карпа .. Місто від Мар'янівки верстов за двадцять. Коли вдосвіта виїхати, то на обід саме поспінеш. Так вони розлічували; так і в дорогу рушили (Панас Мирний);
А скільки ж всіх? – того не знаю, Хоть муза я – не одгадаю, По пальцям [пальцах] тож не розлічу (І. Котляревський);
Я написала свій остатній лист, зовсім не запізнившись, але ми розлічили, що наші листи не застануть Вас в Парижі, отож ми і послали їх до Софії (Леся Українка).
Словник української мови (СУМ-20)