розмазня
РОЗМАЗНЯ́, і́, ж., розм.
1. Несмачна рідка страва (перев. каша).
Варить [Катерина] борщ, а зварить якусь нісенітницю. І картоплю покладе, і капусти накришить, і буряків укине, .. а спробує – не борщ зварився, а якась пересолена розмазня-каша (Ю. Збанацький);
// перен., зневажл. Про що-небудь розпливчасте, позбавлене чіткості, виразності.
В їхньому [деяких письменників] уявленні ідеал людини – це якась іконописна розмазня, ходяча схема всіляких чеснот (із журн.).
2. перен., зневажл. Нерішуча, слабохарактерна людина.
[Хведір (несміло):] Ти не жалієш своєї жінки. [Іван:] Розмазня! (Панас Мирний);
Навіть і це подобається в ній Січкареві: краще жінка з вогнем, перцем і жадобою, аніж якась покірна розмазня (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)