Словник української мови в 11 томах

розмазня

РОЗМАЗНЯ́, і́, ж., розм.

1. Несмачна рідка страва (перев. каша).

Варить [Катерина] борщ, а зварить якусь нісенітницю. І картоплю покладе, і капусти накришить, і буряків укине,.. а спробує — не борщ зварився, а якась пересолена розмазня-каша (Збан., Переджнив’я, 1960, 283);

// перен,, зневажл. Про що-небудь розпливчасте, позбавлене чіткості, виразності.

В їхньому [деяких письменників] уявленні ідеал людини — це якась іконописна розмазня, ходяча схема всіляких чеснот (Вітч., 8, 1958, 122).

2. перен., зневажл. Нерішуча, слабохарактерна людина.

[Xведір (несміло):] Ти не жалієш своєї жінки. [Іван:] Розмазня! (Мирний, V, 1955, 242);

Навіть і це подобається в ній Січкареві: краще жінка з вогнем, перцем і жадобою, аніж якась покірна розмазня (Стельмах, II, 1962, 108).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. розмазня — розмазня́ іменник жіночого роду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. розмазня — див. вайлуватий; слабодухий  Словник синонімів Вусика
  3. розмазня — -і, ж., розм. 1》 Несмачна рідка страва (перев. каша). || перен., зневажл. Про що-небудь розпливчасте, позбавлене чіткості, виразності. 2》 перен., зневажл. Нерішуча, слабохарактерна людина.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розмазня — 1. лемішка, бамбула, див. їда 2. див. неповороткий, розтяпа  Словник чужослів Павло Штепа
  5. розмазня — РОЗМАЗНЯ́, і́, ж., розм. 1. Несмачна рідка страва (перев. каша). Варить [Катерина] борщ, а зварить якусь нісенітницю. І картоплю покладе, і капусти накришить, і буряків укине, .. а спробує – не борщ зварився, а якась пересолена розмазня-каша (Ю.  Словник української мови у 20 томах
  6. розмазня — ВАЙЛО́ розм. (перев. зневажлива й лайлива назва неповороткої, незграбної людини), ТЮХТІ́Й, НЕЗГРА́БА, ЛА́НТУХ, ТЮЛЕ́НЬ, ВЕДМІ́ДЬ, БУРМИ́ЛО, МАМУ́ЛА, БАМБУ́ЛА, ОДОРО́БЛО (ОДОРО́БАЛО) (ДОРО́БАЛО) (ДОРО́БЛО), КЕ́НДЮХ, ОПУ́ДАЛО, ГЕВА́Л, ГЕРГЕ́ПА діал.  Словник синонімів української мови