розмах

РО́ЗМАХ, у, ч.

1. Дія за знач. розмахну́ти, розма́хувати і розмахну́тися, розма́хуватися.

Внизу [на конверті], під виведеною одним розмахом дугою, було дописано: “Від Ладнова” (І. Микитенко);

Горбоносий Мішель подавав руку широким розмахом – по-дружньому (Ю. Смолич);

Високо плаває самітний орел, широкими розмахами крил здіймається вгору (І. Франко).

2. Величина відхилення чого-небудь від положення рівноваги; амплітуда коливань.

Розмах маятника.

3. Відстань між краями, крайніми точками чого-небудь розправленого, розгорнутого, розкинутого на боки і т. ін.

Здоровенний, із сажневим розмахом крил, степовий хижацюга [орел] другий рік уже нудився в цій клітці (О. Гончар).

4. перен. Широкий простір, на якому що-небудь розкинулося; широчінь.

Після карпатських пейзажів, де стиснуті шапки гір зменшують віддаль неба од землі, вражає і розмах засніженої рівнини, і голуба височінь (М. Стельмах);

Довго ще зовсім непорушно стоїть перед Москвою вкрай схвильована Галина Горленко, неспроможна відірватись від цієї величі, цього розмаху й широчіні (Є. Кротевич).

5. перен. Широта й різноманітність у виявленні чого-небудь.

Гарно задумані, написані з великим розмахом, з прекрасними деталями, вони [повісті] часто не задовольняють читача (М. Коцюбинський);

[Василь:] Шпиця людина непогана, але нема в нього розмаху... (М. Зарудний);

// Великий обсяг, масштабність у виявленні або протіканні чого-небудь; бурхливий розвиток чогось.

Все тріщить, руйнується, гоготить в нечуваній за розмахом катастрофі (О. Гончар);

Небувалого розмаху досягла .. справа видання творів Шевченка (М. Рильський);

В суворі дні війни справді всенародного розмаху набрав партизанський рух (з публіц. літ.).

◇ (1) З (із) [усьо́го] ро́змаху <�З ро́змахом>:

а) з силою, щосили.

Лукія вишарпнула передавач у нього з рук і з усього розмаху трахнула об підлогу (О. Гончар);

б) (у знач. присл.) розмахнувшись, замахнувшись.

Він підскочив до саней і з розмаху вгатив сокиру в рожен (М. Стельмах);

– Ой, як же ви мене перелякали! – Ухопила його за ліву руку і з розмахом ударила межи плечі (Л. Мартович);

в) відразу, шумно і т. ін.

Вдоволений Сивенко зажмурює очі, сміється і з розмаху сідає на місце (С. Васильченко);

Гість з розмаху потонув у м'якому кріслі (А. Хижняк).

Значення в інших словниках

1. розмах — ро́змах 1 іменник чоловічого роду дія; широчінь; різноманітність ро́змах 2 іменник чоловічого роду амплітуда; відстань  Орфографічний словник української мови
2. розмах — (руки) помах, змах; ФР. розгін; (маятника) амплітуда коливань; (крил) розкрил, розкрилля; (робіт) широта, широчінь; (аварії) маштаб, розмір, обсяг; (плуга) засяг; (небувалий) розвиток.  Словник синонімів Караванського
3. розмах — [розмах] -ху, м. (на) -ху, мн. -хие, -х'іў  Орфоепічний словник української мови
4. розмах — -у, ч. 1》 Дія за знач. розмахнути, розмахувати і розмахнутися, розмахуватися. З (із) [усього] розмаху; З розмахом — а) з силою, розмахнувшись, замахнувшись; б) з розгону. 2》 Величина відхилення чого-небудь від положення рівноваги; амплітуда коливань.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. розмах — ПРО́СТІР (вільна, велика частина земної, водної поверхні або повітря), ПРО́СТОРІНЬ, ШИРОЧІ́НЬ, ШИРИНА́ рідше, РО́ЗМАХ, РОЗЛО́ГИ, О́БШИР, ШИР рідше, РО́ЗШИР рідше, ДОЗВІ́ЛЛЯ розм., ПРОСТО́РИЩЕ розм., ПРИВІ́ЛЛЯ (ПРИЗВІ́ЛЛЯ) перев. поет., ПРОСТО́РА діал.  Словник синонімів української мови
6. розмах — Ро́змах, -ху, в -махові і -маху; -махи, -хів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. розмах — РО́ЗМАХ, у, ч. 1. Дія за знач. розмахну́ти, розма́хувати і розмахну́тися, розма́хуватися. Внизу [на конверті], під виведеною одним розмахом дугою, було дописано: «Від Ладнова» (Мик.  Словник української мови в 11 томах
8. розмах — Розмах, -ху м. Размахъ.  Словник української мови Грінченка