розмаїтий
РОЗМАЇ́ТИЙ, а, е.
1. Неоднаковий, несхожий з іншим (іншими) в чому-небудь; різноманітний.
На прощання дає мені Берник розмаїті інструкції, що маю робити, коли вступлять до села окупанти (І. Муратов);
// Який складається з неоднакових, несхожих між собою предметів, осіб і т. ін.
Великий розмаїтий гурт жінок і чоловіків валом котився до сільради (Г. Епік).
2. Неоднорідний за змістом, формою, силою вияву і т. ін.
Наша доба така багата, така розмаїта, вона дає безліч матеріалу для творчості (О. Донченко);
Катерина Василівна змалку полюбила широкий розмаїтий світ рослинності, дерев, квітів (М. Чабанівський);
// Різний за кольором, тоном; різнобарвний.
Широкі спини огрядного та дужого люду покриті були розмаїтою, пістрявою одіжжю (М. Старицький);
Клумби горять розмаїтими барвами квітів (І. Цюпа).
Словник української мови (СУМ-20)