розмежовуватися
РОЗМЕЖО́ВУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗМЕЖУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док.
1. Розділятися, проводячи, визначаючи, встановлюючи межі між землями, якими-небудь ділянками і т. ін.; роз'єднуватися.
Після довгих суперечок і навіть колотнеч козацтво розмежувалося. Поміркована частина обрала гетьманом Грицька Чорного і з ним вийшла із Січі на Україну; певне ж, запорозьке товариство настановило своїм гетьманом Тapaca-Трясила й лишилося на Січі (з легенди);
Під час війни, а можливо ще раніше, готи розмежувалися на два великі угруповання – західне (везеготи або тервінги) та східне (остроготи або грейтунги) (з наук. літ.);
// Відділятися одне від одного чим-небудь.
Вінця [тарілок] прикрашує суцільна .. композиція. Дно і вінця при цьому розмежовуються каймою у вигляді низки мініатюрних підківок (з наук. літ.).
2. перен. Відділятися, відокремлюватися одне від одного внаслідок протилежності дій, поглядів тощо.
Ніяк не погоджуються люди з тим, що добро і зло розмежовується на рівні окремої людини, а не на рівні класів, партій, націй, ідеологій і вірувань (з наук.-попул. літ.);
// Розділяти між собою які-небудь обов'язки, повноваження і т. ін.
3. тільки недок. Пас. до розмежо́вувати 1.
Словник української мови (СУМ-20)