розмежовуватися

РОЗМЕЖО́ВУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗМЕЖУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док.

1. Розділятися, проводячи, визначаючи, встановлюючи межі між землями, якими-небудь ділянками і т. ін.; роз'єднуватися.

Після довгих суперечок і навіть колотнеч козацтво розмежувалося. Поміркована частина обрала гетьманом Грицька Чорного і з ним вийшла із Січі на Україну; певне ж, запорозьке товариство настановило своїм гетьманом Тapaca-Трясила й лишилося на Січі (з легенди);

Під час війни, а можливо ще раніше, готи розмежувалися на два великі угруповання – західне (везеготи або тервінги) та східне (остроготи або грейтунги) (з наук. літ.);

// Відділятися одне від одного чим-небудь.

Вінця [тарілок] прикрашує суцільна .. композиція. Дно і вінця при цьому розмежовуються каймою у вигляді низки мініатюрних підківок (з наук. літ.).

2. перен. Відділятися, відокремлюватися одне від одного внаслідок протилежності дій, поглядів тощо.

Ніяк не погоджуються люди з тим, що добро і зло розмежовується на рівні окремої людини, а не на рівні класів, партій, націй, ідеологій і вірувань (з наук.-попул. літ.);

// Розділяти між собою які-небудь обов'язки, повноваження і т. ін.

3. тільки недок. Пас. до розмежо́вувати 1.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розмежовуватися — розмежо́вуватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розмежовуватися — -уюся, -уєшся, недок., розмежуватися, -уюся, -уєшся, док. 1》 Розділятися, проводячи, визначаючи, встановлюючи межі між землями, якими-небудь ділянками і т. ін.; роз'єднуватися. || Відділятися одне від одного чим-небудь. 2》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розмежовуватися — РОЗМЕЖО́ВУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗМЕЖУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док. 1. Розділятися, проводячи, визначаючи, встановлюючи межі між землями, якими-небудь ділянками і т. ін.; роз’єднуватися; // Відділятися одне від одного чим-небудь. Словник української мови в 11 томах