1. Словник української мови в 11 томах

розмежовуватися

РОЗМЕЖО́ВУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗМЕЖУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док.

1. Розділятися, проводячи, визначаючи, встановлюючи межі між землями, якими-небудь ділянками і т. ін.; роз’єднуватися;

// Відділятися одне від одного чим-небудь.

Вінця [тарілок] прикрашує суцільна .. композиція. Дно і вінця при цьому розмежовуються каймою у вигляді низки мініатюрних підківок (Нар. тв. та етн., 1, 1964, 68).

2. перен. Відділятися, відокремлюватися одне від одного внаслідок протилежності поглядів, інтересів і т. ін.

Перше, ніж об’єднуватися, і для того, щоб об’єднатися, ми повинні спочатку рішуче й виразно розмежуватися (Ленін, 4, 1969, 341);

// Розділяти між собою які-небудь обов’язки, повноваження і т. ін.

3. тільки недок. Пас. до розмежо́вувати 1.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розмежовуватися — розмежо́вуватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розмежовуватися — -уюся, -уєшся, недок., розмежуватися, -уюся, -уєшся, док. 1》 Розділятися, проводячи, визначаючи, встановлюючи межі між землями, якими-небудь ділянками і т. ін.; роз'єднуватися. || Відділятися одне від одного чим-небудь. 2》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розмежовуватися — РОЗМЕЖО́ВУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗМЕЖУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док. 1. Розділятися, проводячи, визначаючи, встановлюючи межі між землями, якими-небудь ділянками і т. ін.; роз'єднуватися. Словник української мови у 20 томах