розминання
РОЗМИНА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. розмина́ти.
Добрий же цей наглядач тим, що нібито не дуже чіплявся до ув'язнених за дрібні порушення порядку, як от сміх і розмови трохи голосніші за шепіт, стояння на ногах і розминання кісток тощо (І. Багряний);
Розминання шкіри.
Словник української мови (СУМ-20)