розминання

РОЗМИНА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. розмина́ти.

Добрий же цей наглядач тим, що нібито не дуже чіплявся до ув'язнених за дрібні порушення порядку, як от сміх і розмови трохи голосніші за шепіт, стояння на ногах і розминання кісток тощо (І. Багряний);