розминка
РОЗМИ́НКА, и, ж., розм.
Дія за знач. розім'я́ти, розмина́ти 2 і розім'я́тися, розмина́тися¹ 2.
– Нічого, розімнуся. – Е, синок, це така розминка, що тиждень і в здорового кості ломить. Облиш косу (І. Цюпа);
На полі футболісти вже бухкали м'ячі. Але ми знали, що то ще не гра, а тільки розминка (В. Нестайко);
Розминка має складатися з такого комплексу вправ, який найбільше сприятиме підготовці організму гімнасток до здійснення мети даного уроку (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)