розминка
РОЗМИ́НКА, и, ж., розм. Дія за знач. розім’я́ти, розмина́ти 2 і розім’я́тися, розмина́тися¹ 2.
— Нічого, розімнуся.— Е, синок, це така розминка, що тиждень і в здорового кості ломить. Облиш косу (Цюпа, Назустріч.., 1958, 354);
Розминка має складатися з такого комплексу вправ, який найбільше сприятиме підготовці організму гімнасток до здійснення мети даного уроку (Худ. гімнаст., 1958, 15).
Словник української мови (СУМ-11)