Словник української мови у 20 томах

розмиритися

РОЗМИРИ́ТИСЯ, рю́ся, ри́шся, док., з ким і без дод., розм.

Посваритися з ким-небудь; розсваритися.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. розмиритися — розмири́тися дієслово доконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
  2. розмиритися — Розмири́тися, -рю́ся, -ми́ришся, -ряться  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. розмиритися — Розмири́тися, -рюся, -ришся гл. Разсориться.  Словник української мови Грінченка