розмовитися
РОЗМО́ВИТИСЯ, влюся, вишся; мн. розмо́вляться; док., заст.
1. Порозмовляти, поговорити з ким-небудь.
– Жінко! – каже Павло,- люба моя, кохана! подивись на мене, розмовся зо мною! (Марко Вовчок);
Уже ти мене ізсушила красним своїм личком і своїми робітницями. Посилаю тепер до В. М. Меланку, щоб про все розмовилася (Б. Лепкий);
// Порозумітися.
Він навіть встиг розмовитися з литвином, що поганенько говорив по-російськи (Мирослав Ірчан).
2. рідко. Розговоритися.
Ми розмовились про з'їзд, про реферати (М. Драгоманов);
Все це розмовилося, знайшовши спільний пункт інтересування оперою, музикою, виставами і співачками (М. Грушевський).
Словник української мови (СУМ-20)