розмовонька
РОЗМО́ВОНЬКА, и, ж.
Пестл. до розмо́ва.
Ой я в виру воду беру, на камені стою, Люба мені розмовонька, миленький, з тобою (з народної пісні);
У коханій розмовоньці Швидко ніч проходить, Блідне місяць, гаснуть зорі, І сонечко сходить... (Леся Українка);
Я під вікно, під віконечко. Ну й розмовонька у них була із Мартою (Б. Харчук).
Словник української мови (СУМ-20)