розмовонька
РОЗМО́ВОНЬКА, и, ж. Пестл. до розмо́ва.
Ой я в виру воду беру, на камені стою, Люба мені розмовонька, миленький, з тобою (Коломийки, 1969, 140);
У коханій розмовоньці Швидко ніч проходить, Блідне місяць, гаснуть зорі, І сонечко сходить… (Л. Укр., І, 1951, 322).
Словник української мови (СУМ-11)