Словник української мови у 20 томах

розмішування

РОЗМІ́ШУВАННЯ¹, я, с.

Дія за знач. розмі́шувати¹.

Розмішування тіста.

РОЗМІ́ШУВАННЯ², я, с.

Дія за знач. розмі́шувати².

Доктор Гальванеску чекав на Сахно, задумливо розмішуючи ложечкою кофе .. Сахно на це трохи здивувалася, справедливо припускаючи, що й розмішування цукру слід було б механізувати (Ю. Смолич);

Смак [салату] у міру солоний, кисло-солодкий, з ароматом огірків, кропу і присмаком буряків. Колір темно-червоний, після розмішування сметани біло-рожевий (з навч. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. розмішування — розмі́шування 1 іменник середнього роду розминання розмі́шування 2 іменник середнього роду розводження, розбавлення  Орфографічний словник української мови
  2. розмішування — I -я, с. Дія за знач. розмішувати I. II -я, с. Дія за знач. розмішувати II.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розмішування — РОЗМІ́ШУВАННЯ¹, я, с. Дія за знач. розмі́шувати¹. РОЗМІ́ШУВАННЯ², я, с. Дія за знач. розмі́шувати². Доктор Гальванеску чекав на Сахно, задумливо розмішуючи ложечкою кофе.. Сахно на це трохи здивувалася, справедливо припускаючи, що й розмішування цукру слід було б механізувати (Смолич, І, 1958, 63).  Словник української мови в 11 томах