розмішувати
РОЗМІ́ШУВАТИ¹, ую, уєш, недок., РОЗМІСИ́ТИ, ішу́, і́сиш, док., що.
Місячи, розминати що-небудь, перетворюючи його в густу, в'язку масу.
В тім потоці напоювали пастухи худобу, згонили її перед містком у долину над потік. Через те худоба так розмішувала дорогу (Л. Мартович);
Заторохтіли гармати по злегка примерзлій землі, розмішуючи з болотом і той легкий сніг, що впав був уночі (Б. Лепкий);
Танками, гарматами, машинами, кінськими і людськими ногами розмісили, розтоптали, розчавучили землю в коліно, а як де і в метр (І. Багряний);
Дощ лив уже другу добу, грузовики і бронетранспортери розмісили грязь, а їхати доводилось без фар (Л. Дмитерко).
РОЗМІ́ШУВАТИ², ую, уєш, недок., РОЗМІША́ТИ, а́ю, а́єш, док., що.
Мішаючи, розводити, розбавляти що-небудь рідке або сипке, надаючи йому рівномірної густоти чи складу.
Софія проворно розмішує глину і маже щіткою комин (І. Карпенко-Карий);
Начальник знову сів і почав розмішувати цукор у склянці (Ю. Яновський);
Біля мурів працювало багато людей, одні тесали каміння, інші розмішували розчин (А. Хижняк);
Всипав порошок до склянки, розмішав і підніс їй до уст. Випила і скривилася (Б. Лепкий);
Гіпсувати солонці найкраще в паровому полі, де є змога добре розмішати гіпс з ґрунтом (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)