Словник української мови у 20 томах

рознавісніти

РОЗНАВІСНІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., розм.

1. Втратити розум, збожеволіти.

2. Стати неспокійним, розбушуватися, виявляючи гнів, роздратування тощо.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. рознавісніти — рознавісні́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови