рознервувати

РОЗНЕРВУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., кого.

Викликати в кого-небудь стан нервового збудження, хвилювання; розхвилювати.

Обід, на який вона пішла до спільної їдальні наперекір своїй ранішній постанові, знов роздражнив і рознервував її (І. Франко);

– Лишім ту глупу суперечку. Доро... – обізвалася. Ти видиш, Богдан завзявся нарочно нас нині обох на тім тлі рознервувати (О. Кобилянська).

Значення в інших словниках

1. рознервувати — рознервува́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. рознервувати — -ую, -уєш, док., перех. Викликати в кого-небудь стан нервового збудження, хвилювання; розхвилювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. рознервувати — ДРАТУВА́ТИ (збуджувати, посилювати в кого-небудь якесь відчуття, почуття), НЕРВУВА́ТИ, РОЗДРАТО́ВУВАТИ розм., ДРАЖНИ́ТИ розм., РОЗДРА́ЖНЮВАТИ розм., ДРАЗНИ́ТИ розм., РОЗДРА́ЗНЮВАТИ розм., РОЗ'Я́ТРЮВАТИ розм., ША́РПАТИ зі сл. душу, серце, нерви і т. ін.  Словник синонімів української мови
4. рознервувати — РОЗНЕРВУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. Викликати в кого-небудь стан нервового збудження, хвилювання; розхвилювати. Обід, на який вона пішла до спільної їдальні наперекір своїй ранішній постанові, знов роздражнив і рознервував її (Фр., II, 1950, 307).  Словник української мови в 11 томах