рознесений

РОЗНЕ́СЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до рознести́.

То не була ненароком пущена чутка [про волю], перехоплена лакеями від своїх панів і рознесена двірнею по селах, – то була явна оголоска на .. увесь світ (Панас Мирний);

// у знач. прикм.

– Гарну маєш вавку, – підійшовши до гурту, заговорив .. Гладун і, нахилившись, помацав рознесену ногу (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. рознесений — розне́сений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. рознесений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до рознести. || рознесено, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. рознесений — РОЗНЕ́СЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до рознести́. То не була ненароком пущена чутка [про волю], перехоплена лакеями від своїх панів і рознесена двірнею по селах,— то була явна оголоска на..  Словник української мови в 11 томах