розношений
РОЗНО́ШЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до розно́сити 1.
На обох прості чоботи, в самий раз для осені, тільки в сина маленькі, ще не розношені, а в батька великі (В. Земляк);
// у знач. прикм.
Розношене взуття.
Словник української мови (СУМ-20)