розношений

РОЗНО́ШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розно́сити 1.

На обох прості чоботи, в самий раз для осені, тільки в сина маленькі, ще не розношені, а в батька великі (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 115).

Значення в інших словниках

1. розношений — розно́шений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. розношений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розносити 1). || розношено, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розношений — РОЗНО́ШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розно́сити 1. На обох прості чоботи, в самий раз для осені, тільки в сина маленькі, ще не розношені, а в батька великі (В. Земляк); // у знач. прикм. Розношене взуття.  Словник української мови у 20 томах