1. Словник української мови в 11 томах

розношений

РОЗНО́ШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розно́сити 1.

На обох прості чоботи, в самий раз для осені, тільки в сина маленькі, ще не розношені, а в батька великі (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 115).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розношений — розно́шений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. розношений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розносити 1). || розношено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розношений — РОЗНО́ШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розно́сити 1. На обох прості чоботи, в самий раз для осені, тільки в сина маленькі, ще не розношені, а в батька великі (В. Земляк); // у знач. прикм. Розношене взуття. Словник української мови у 20 томах