розношений

розно́шений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до розносити 1).

|| розношено, безос. присудк. сл.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розношений — розно́шений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. розношений — РОЗНО́ШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розно́сити 1. На обох прості чоботи, в самий раз для осені, тільки в сина маленькі, ще не розношені, а в батька великі (В. Земляк); // у знач. прикм. Розношене взуття. Словник української мови у 20 томах
  3. розношений — РОЗНО́ШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розно́сити 1. На обох прості чоботи, в самий раз для осені, тільки в сина маленькі, ще не розношені, а в батька великі (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 115). Словник української мови в 11 томах