розношений
розно́шений
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до розносити 1).
|| розношено, безос. присудк. сл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розношений — розно́шений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- розношений — РОЗНО́ШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розно́сити 1. На обох прості чоботи, в самий раз для осені, тільки в сина маленькі, ще не розношені, а в батька великі (В. Земляк); // у знач. прикм. Розношене взуття. Словник української мови у 20 томах
- розношений — РОЗНО́ШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розно́сити 1. На обох прості чоботи, в самий раз для осені, тільки в сина маленькі, ще не розношені, а в батька великі (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 115). Словник української мови в 11 томах