розносник

розно́сник

-а, ч.

Те саме, що рознощик.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розносник — розно́сник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. розносник — РОЗНО́СНИК, а, ч., рідко. Те саме, що розно́щик. Встає купець, візник чвалає, Прудкий розносник поспішає (М. Рильський, пер. з тв. О. Пушкіна). Словник української мови у 20 томах
  3. розносник — РОЗНО́СНИК, а, ч. Те саме, що розно́щик. Встає купець, візник чвалає, Прудкий розносник поспішає (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 27). Словник української мови в 11 томах