1. Словник української мови у 20 томах

розносник

РОЗНО́СНИК, а, ч., рідко.

Те саме, що розно́щик.

Встає купець, візник чвалає, Прудкий розносник поспішає (М. Рильський, пер. з тв. О. Пушкіна).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розносник — розно́сник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. розносник — -а, ч. Те саме, що рознощик. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розносник — РОЗНО́СНИК, а, ч. Те саме, що розно́щик. Встає купець, візник чвалає, Прудкий розносник поспішає (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 27). Словник української мови в 11 томах