розносник

розно́сник

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розносник — -а, ч. Те саме, що рознощик. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розносник — РОЗНО́СНИК, а, ч., рідко. Те саме, що розно́щик. Встає купець, візник чвалає, Прудкий розносник поспішає (М. Рильський, пер. з тв. О. Пушкіна). Словник української мови у 20 томах
  3. розносник — РОЗНО́СНИК, а, ч. Те саме, що розно́щик. Встає купець, візник чвалає, Прудкий розносник поспішає (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 27). Словник української мови в 11 томах