розніженість
РОЗНІ́ЖЕНІСТЬ, ності, ж.
Стан за знач. розні́жений 2–4.
Норовом Зоя скидалася на Василія в невситимій жадобі влади й твердості характеру і водночас на Константина – в замилуванні гультяйством, розкішшю, в розніженості й розманіженості (П. Загребельний).
Словник української мови (СУМ-20)