розніжено
РОЗНІ́ЖЕНО.
Присл. до розні́жений 2, 3.
Краплі дощу дріботіли йому по картузику, потрапляючи іноді й за шию, від чого Хома розніжено повискував (Григорій Тютюнник);
Співуха і жартівниця Ксеня розніжено завела руки за потилицю (І. Волошин);
* Образно. Ліниво похлюпує [море] об камінь хвильками, полощеться тихо, сонно, розніжено (Ю. Збанацький).
Словник української мови (СУМ-20)