розніження
РОЗНІ́ЖЕННЯ, я, с.
1. Дія за знач. розні́жити, розні́житися.
2. Стан за знач. розні́житися.
“А Ніцше?” – спитала панна Марія. “Це антидот на тую м'якість, на те розніження, якому піддавалися ми під впливом так званої християнської культури, антипод Толстого” (Б. Лепкий).
Словник української мови (СУМ-20)