розорний

РОЗО́РНИЙ, а, е.

Який призводить до розорення.

Потім було поставлено на кордоні розорні для українських купців митниці, далі відмінені українські пашпорти, й мусили купці видобувати ті пашпорти за великі гроші в київського губернатора, а по тому й українські обози зовсім перестали випускати через західні кордони (Ю. Мушкетик);

// Який є наслідком розорення.

Значення в інших словниках

1. розорний — розо́рний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. розорний — -а, -е. Який призводить до розорення. || Який є наслідком розорення.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розорний — РОЗО́РНИЙ, а, е. Який призводить до розорення; // Який є наслідком розорення.  Словник української мови в 11 томах