розорливий
РОЗО́РЛИВИЙ, а, е, рідко.
Те саме, що розо́рний.
Збивав [Василь] траву, молоденькі вишні скручував, одчахував гілки. Куди пройшов – всюди покинув свій розорливий слід (Панас Мирний).
Словник української мови (СУМ-20)РОЗО́РЛИВИЙ, а, е, рідко.
Те саме, що розо́рний.
Збивав [Василь] траву, молоденькі вишні скручував, одчахував гілки. Куди пройшов – всюди покинув свій розорливий слід (Панас Мирний).
Словник української мови (СУМ-20)