1. Словник української мови у 20 томах

розорливий

РОЗО́РЛИВИЙ, а, е, рідко.

Те саме, що розо́рний.

Збивав [Василь] траву, молоденькі вишні скручував, одчахував гілки. Куди пройшов – всюди покинув свій розорливий слід (Панас Мирний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розорливий — розо́рливий прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. розорливий — -а, -е, рідко. Те саме, що розорний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розорливий — РОЗО́РЛИВИЙ, а, е, рідко. Те саме, що розо́рний. Збивав [Василь] траву, молоденькі вишні скручував, одчахував гілки. Куди пройшов — всюди покинув свій розорливий слід (Мирний, IV, 1955, 97). Словник української мови в 11 томах